Вікторія Єльцова
Клембівські вишиванки
Клембівко,периночко Півдня,
Чарівна, свята благодать,
З зими рушникової півні
Злітають - крильми лопотять.
О, диво!Які візерунки!
Аж серце співає й болить,
Веселок весняних чарунки -
Вишиванки древніх століть.
І мальви вкраїнські, і ружі,
І хрестиків - див частокіл.
Які ж обдаровані душі!
Високе мистецтво довкіл.
Червоні, і чорні, й піскові,
І сині розмай кольори,
Подільські сади волошкові,
І макове поле горить…
На скатерті - звуки мелодій,
Не руки - танок чарівниць.
Дівчата клембівські виводять
Плач горлиць й кохання зірниць…
З прадавнього, сивого віку
Царюють майстрині - ростуть,
Краса вишивань сонцелики
До Лейпціга знає вже путь.
Звідтіль привезли і медалі,
Й всесвітнє своє визнання.
І квітнуть у росах конвалії,
Троянд пурпурове вбрання.
В хустинках квітчастих голівки
Схиляються над вишиттям -
Жоржини, ромашки-полівки
Освячують прозу буття.
Мистецтво святе і високе
Не вмре. Бо із рук і до рук
Вишиванок низь сонцеока,
Мов скрипки чарівної звук!..